В Житомирській області спостерігається значне зростання площ, відведених під вирощування конопель. За останні роки ця тенденція набула особливого розмаху, адже місцеві аграрії почали активно інвестувати в цю культуру не лише через її економічну вигоду, а й завдяки новим можливостям для розвитку альтернативних галузей. На сьогоднішній день площі під коноплями в регіоні збільшилися вчетверо. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві та зростаючому попиту на продукцію з коноп
Культура яку десятиліттями вважали забороненою тепер рівноправна з пшеницею і кукурудзою. На Житомирщині площі під технічними коноплями зростуть у 2026 році до 2,5 тис. га — вчетверо за два роки. Волокно іде на ЄС по €1 000/т. Рентабельність — до 50%. Що заважає решті фермерів.
Ще у 2024 році на Житомирщині під технічними коноплями було лише 0,6 тис. га. У 2025 — 1,3 тис. га. У 2026 за прогнозами Суспільне і Житомирської ОВА площі зростуть до 2,5 тис. га. Чотириразове зростання за два роки — рідкісна динаміка для будь-якої культури в умовах воєнного часу.
Причина не сентиментальна. Математика.
Технічні коноплі у 2023–2024 роках отримали статус рівноправної сільськогосподарської культури — нарівні з кукурудзою і соняшником. Закон №7457 врегулював різницю між медичними та технічними коноплями. Онлайн-сервіс «єКонопля» спростив отримання ліцензії. Тавро «проблемної культури» знято офіційно.
Специфічно для конопель — 50 тис. найменувань продуктів перероблювання. Але для фермера важливі три основні напрямки і їхні ціни.
Насіння— урожайність 1,7–2 т/га. Ринок збуту — харчова промисловість, виробники конопляної олії, кормові суміші. Ціна на українському ринку — залежно від якості й сорту від 15 000 до 40 000 грн/т. Для порівняння — соя без ГМО по 20 500 грн/т вважається преміумом.
Волокно— основний експортний продукт. Урожайність соломи 7–11,5 т/га. Після первинного перероблювання — довге і коротке волокно. Ціна на ринку ЄС — близько €1 000/т (волокно) і $300/т (костриця). Основний покупець — ЄС, де розвивається попит на натуральний текстиль і будматеріали з конопель.
КБД-продукти— для медичного напряму, вимагає окремого ліцензування і значно суворіших умов. Але рентабельність — кратно вища.
На Житомирщині вже діє окремий проєкт: старий льонозавод у селі Рижани перетворюється на кластер з вирощування та перероблювання технічних конопель — з прицілом на альтернативу китайському постачанню для ЄС.
Рентабельність вирощування технічних конопель сягає 50% — такі дані наводить SuperAgronom з посиланням на аналітику Pro-Consulting. Але є нюанс: ця цифра для тих хто має канал збуту.
Головна проблема ринку — він ще не сформований. Якщо немає договору з переробником або експортером до посіву — конопляна солома може залишитись на полі. На відміну від соняшнику чи кукурудзи де є десятки покупців — коноплі вимагають попереднього контракту.
Друга пастка — спеціалізована техніка. Збирання конопель відрізняється від зернових. Або господарство має власне обладнання або домовляється з підрядником — а їх в Україні ще мало.
Третя — ліцензія. Отримати її нескладно і вона коштує символічно. Але потрібно заздалегідь — якщо хочеш сіяти у квітні заявку подавати у вересні попереднього року.
Для фермера який хоче спробувати коноплі — найбезпечніший старт: невелика площа 10–20 га з попередньо підписаним контрактом з переробником або через Асоціацію «Українські технічні коноплі» яка допомагає з оформленням і знаходить покупців.
За матеріалами: SuperAgronom, Kurkul, Forbes.ua, AgroPortal, Landlord, Суспільне Житомир