Історія дорожнього руху та вибору сторони, якою керувати автомобілем, має глибокі корені, що сягають часів Стародавнього Риму. У ті далекі епохи римляни мали звичку рухатися правою стороною дороги. Це пояснювалося практичними причинами: більшість людей були правшами і було зручніше тримати меч у правій руці під час зустрічі з іншими подорожніми. Проте в середньовічній Європі ситуація змінилася. Відзначимо, що багато країн почали переходити на лівост
Сучасний поділ світу на країни, де їздять ліворуч або праворуч, не є випадковим. Це насправді формувалося ще задовго до появи автомобілів. Відтак перші згадки про рух є ще за часів Римської імперії, де всі переважно дотримувалися лівого боку, адже це було безпечніше на той час.
Звідки у світі з'явилися лівосторонній та правосторонній рухи та котрі країни досі користуються лівим ходом, розповідають у виданніHistory.
Читайте такожМайже всі роблять цю помилку: чому не можна вичавлювати чайний пакетик
У Римській імперії люди часто пересувалися лівим боком дороги, а серед пояснень такого явище є те, що це було більш практично. Через те що більшість осіб правші, пересування лівим боком вважалося безпечнішим, зокрема через те, що тримати зброю можна було рукою, що домінує.
Крім того, впорядкування щодо руху протягом століть було швидше звичаєм, аніж правилом, а змінювалося лише залежно від регіону.
З 1700-х років все змінилося. Якщо у Великій Британії лівосторонній рух був ухвалений після урядових заходів (спочатку у 1773 році, а потім ще й 1835 року), то у Франції віддавали перевагу правому ходу.
І цей поділ насправді не став локальним, а поширився ще й на колишні колонії країн. Відповідно, історично склалося так, що в Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці та Індії водії досі їздять ліворуч.
Цікаво!На сьогодні лівосторонній рух крім Великої Британії, Індії, Австралії та інших країн, залишився також в Японії, Індонезії та Таїланді. Натомість водії Канади також користувалися саме лівим ходом, але щоб полегшити рух до та з США уряд відмовився від цього. У Швеції також сприяли переходу на правосторонній рух.
Натомість в США, наприклад, перехід на правосторонній рух пов'язують саме з великими вантажними возами у 18 столітті. Річ у тім, що кучери на таких вантажівках сиділи ліворуч, аби контролювати упряжу правою рукою. Це давало їм кращу видимість.
Цікаво, що про це зазначають і вNational Geographic, де додається, що вирішальну роль відіграв активний розвиток торгівлі в Європі та Північній Америці.
Водії великих вантажних упряжок часто не сиділи по центру, а займали позицію зліва, щоб контролювати коней правою рукою. Це змінювало саму логіку руху: триматися правого боку дороги було безпечніше, адже дозволяло краще оцінювати відстань до зустрічного транспорту.
І коли дорожній рух став інтенсивнішим, країни почали закріплювати єдину сторону руху, щоб уникнути хаосу. Епоха автомобілістів остаточно зробила в цьому перелом. Бо конструкція машин фактично підтримала правосторонній рух: водія почали розміщувати зліва, ближче до центру дороги, адже це давало кращий огляд та допомагало спрощувати маневри під час обгону чи зупинки біля узбіччя.
А чи не найбільший вплив на транспорт, що був розрахований на правосторонній рух, зробив автовиробник Генрі Форд. Він почав масово виробляти Model T з лівим кермом.
Відтак слідом за Канадою, яка перейшла за прикладом США на правий рух, це зробили Італія та Іспанія у 1920-х роках. Більшість Східної Європи змінили рух у 1930-х роках. А от Скандинавія чекала до 1960-х років.
Життя Соломії Крушельницької було пов'язано не лише з мистецтвом, адже жінка була багатогранною особистістю. Вона значно випереджала свій час, і це проявилося навіть у такій сфері, яке водіння. Річ у тім, що чимало фактів свідчить про те, що оперна співачка сталаоднією із перших українок, хто на початку 20 століття сів на кермо авто.
Життя Крушельницької було насиченим, а сама оперна співачка сама казала, що має 3 батьківщини, де Україна – це перша, Італія – друга, а Аргентина – третя. І таке життя за кордоном відкрила для неї можливість водити машину на той час.
Наприклад коли Соломія приїжджала до Львова на власному авто, то це не залишалося непоміченим. Містяни навіть зупиняли, аби подивитися на таке рідкісне на той час видовище.
Такий вигляд мало авто Соломії Крушельницької / Фото з музею Соломії Крушельницької
Крім того, жінка цікавилася не лише авто, але й іншими новими технологіями, як-от фотоапарат. Жінка змогла його придбати та робити чимало фото, які збереглися дотепер. Саме вони допомагають дізнатися про відому українку світового значення.
Водночас є припущення, що перший автомобіль на території України могла придбати княгиня Анна Абамелек ще наприкінці 19 століття. Але невідомо, чи могла жінка керувати ним особисто, як це робила Соломія Крушельницька.